Мрія, спокуса і найдовша ніч Другої світової

Прочитав "Бомбардувальна мафія" Малкольма Гладвелла. Відразу скажу, що очікував більшого не дивлячись на те, що книга була написана ще у 2021 році - т.е. до того, як почалось велике вторгнення орків в Україну. Але в світі останніх подій мене, зокрема, цікавила тема англо-американський бомбардувань Третього Райху та їх ефективності, кількості та якості задіяних засобів та ресурсів. Нажаль, майже вся книга зведена до протистояння двох особистостей - Гейвуда Ганзелла та Кертіса Лемея. Автор детально намагається показати нам цих головних героїв, а географія та події, в яких вони приймають участь, створюють лише фон для розкриття їх характеру та моральності застосованих рішень.
І про останнє хотілось би сказати окремо. Дивлячись на події, що відбуваються в моїй країні та реакцію Світа на них, щось мені підказує, що автор "трохи" перебільшив з моральністю, яку він постійно намагався донести на сторінках книги через призму протистояння вибраних героїв. Але, треба окремо це відмітити, що це характерно не тільки для Гладвелла, але й для багатьох (майже всіх) західних сучасних авторів.
Що для мене дійсно було цікаво, так це опис подій пов’язаних з атакою на Швайнфурт та перші бомбардування Токіо і складності, з якими стикнулися американці при намаганні зробити це в тих умовах наявними в них засобами. Про Швайнфурт я читав та дивився до цього, і новим для мене були тільки деталі операції і участь Лемея в ній. Хоча, при покупці книги, я мав надію, що ця операція буде розписана в ній більш детально.
Що стало відкриттям - опис подій та проблем, які супроводжували американців при спробах перших нальотів на Токіо. Війна в Тихому океані майже не описана в нашій "європейській" літературі, де значна увага приділена бойовим діям та військово-політичним подіям в Європі та навколо неї - Середземному театрі бойових дій або війні в Атлантиці.

На фото прототип бомюбового прицілу Карла Нордена, 1923 рік. До Другої світової війни ще 16 років.

І ще дуже цікаво було прочитати про постать винахідника бомбового прицілу - Карла Лукаса Нордена та деяких технічних деталей його винаходу. Дивлячись на це творіння важко собі уявити, що його винахідник всі свої розрахунки тримав у голові, на якій постійно носив капелюха, бо щиро вірив, ніби сонячне світло викликає слабоумство.